Приготуйте папір та зробіть… кораблика, або літачок. Пам’ятаєте, скільки було їх виготовлено та випущено на річку, або запущено в небо. Але не всі ми здогадувалися, що наше хобі мало назву – орігамі.

Заждіть, сьогодні ми про теоретичну частину засвоєння процесів стародавнього східного мистецтва.

У дослівному перекладі назва заняття орігамі означає «складений папір». Цікаво! Раніше право виготовляти подібні вироби було тільки у служителів храмів, пізніше це захоплююче заняття поширилося і на простих людей. Пік популяризації творів спостерігався в другій половині  20 -го століття. Залишається популярним і в  21 столітті.

Практична частина виготовлення фігур з різнокольорових модулів, ймовірно в Клубі, наступного разу…

Origami in the English club

Prepare paper and make... a boat or an airplane. Do you remember how many were made and released into the river or launched into the sky. But not all of us knew that our hobby had a name - origami.

Wait, today we are talking about the theoretical part of mastering the processes of ancient Eastern art.

In literal translation, the name of the origami class means "folded paper". Interesting! Previously, the right to make such products was only available to the ministers of the temples, later this exciting activity spread to ordinary people. The peak of popularization of works was observed in the second half of the 20th century. It remains popular in the 21st century.

The practical part of making figures from multi-colored modules, probably in the Club, next time...

18 жовтня відзначають Європейський день боротьби з торгівлею людьми.

День започаткований Європарламентом у 2007 році. Торгівля людьми є серйозним злочином і грубим порушенням прав людини. Щороку сотні тисяч людей потрапляють до рук торговців як у себе вдома, так і за кордоном. Всі країни світу, будь то країна походження, транзиту або призначення, страждають від торгівлі людьми.

А оскільки в нашому кіноклубі медіапросвіти з прав людини Docudays UA  звикли вчасно реагувати на всі злободенні питання, ми для перегляду обрали фільм канадської режисерки Рік Естер Бінсток "ІСТОРІЇ ПРО ТОРГІВЛЮ ОРГАНАМИ".

Скільки ви взяли б за свою нирку? А за печінку? Трансплантати – гостра необхідність для багатьох людей в усьому світі. Так само є й ті, хто використовує свої органи для швидкого заробітку. Щороку тисячі трансплантатів купують і продають на чорному ринку, який процвітає в десятках країн, де закон є заручником грошей. В своєму захопливому й провокативному фільмі режисерка Рік Естер Бінсток занурюється в таємничий і незрозумілий для багатьох світ. «Історії про торгівлю органами» – це своєчасна, деталізована й багатогранна історія про етичні й правові суперечності навколо тіньового ринку трансплантатів. Цей ринок часто стає в пригоді тим, кому не встигає або не може допомогти офіційна медицина – тим, хто обирає між смертю та порушенням закону.

Фільм викликає шквал емоцій: сум, жаль, смуток, тривога, щемливість, сльози. Після перегляду намагалися відповісти на три питання. Трансплантація органів - це диво, яке допомагає рятувати життя? Чи це один із способів заробітку? Чи можливо це злочин(або те що спонукає робити злочин)?

Обговорення видалося емоційним. 

Тетяна: "Важка тема. Фільм цікавий. Показані різні аспекти проблеми. Трансплантація безумовно диво яке рятує життя."

Костянтин: "Треба навести порядок. Можливо щоб держава платила гроші, і значно більші ніж на "чорному ринку". І тоді проблема злочину відпаде сама собою."

Зоя: "Це питання віри(релігії). Не можна пересаджувати будь-який орган від однієї людини до іншої, навіть заради порятунку життя."

Олена: " Заради порятунку людського життя, можна все!".

Висновки: звісно трансплантація рятує життя, але потрібне чітке законодавство яке б повністю регулювало процес, без порушення прав людини.