В Україні дуже полюбляють вареники. Ця страва з борошна та різноманітної начинки вважається, нарівні з борщем, найтиповішою в українській національній кухні.

«Є вареники у хаті -

В Україні все гаразд:

Всі - щасливі і багаті,

Щедре сонце світить в нас!

Слава хаті українській,

Слава нашій всій землі,

І вареникам у мисці,

Що на нашому столі!».

Під такі віршовані рядки розпочалося Свято вареника у громадському об’єднанні  «Надія» для молоді з інвалідністю та їх батьків, яке підготувала і провела Тетяна Бакун – завідуюча бібліотеки-філії №1.

Вареники– кулінарний бренд нашої країни. Про них– улюблених, смачнючих  звучали жартівливі пісні у виконанні Світлани Івченко та В’ячеслава Сурая, вірші, веселі гуморески.

Конкурси та ігри «Знавець вареників», «Хто більше, хто швидше», в яких брали участь усі присутні на святі, не залишили нікого байдужим.

А на завершення на всіх чекав багатий стіл з варениками із різними начинками , які приготували учасники заходу за  власними оригінальними рецептами.

День української писемності та мови у бібліотеці розпочався 8 листопада, коли об 11:00 читачі та працівники бібліотеки сіли за написання радіодиктанту національної єдності, проведеному  українським радіо. У цьому році диктант  мав назву «Від бересту – до «цифри» і був присвячений історії писемності.

А 9 листопада відеоекскурсом  «Мови велич і краса» ми продовжили розповідати читачам про красиву, мелодійну, щиру, багату українську мову.

Присутні  переконалися, що наша мова – це найбільший і найдорожчий скарб, який ми маємо. Що мова– то скарбниця, в яку народ складає і своє давнє життя, і свої сподіванки, розум, досвід, почуття.

Впродовж заходу ми згадали класиків української літератури: Івана Котляревського та його «Енеїду», з якої почалася українська мова, Івана Франка, який мав найбільшу кількість псевдонімів (99), Тараса Шевченка, «Заповіт» якого було переведено на 47 мов, Пантелеймона Куліша– автора української «Абетки» та першого українського історичного роману та багатьох інших митців, причетних до творення мелодійної та співучої української мови.

Зустріч вийшла цікавою та змістовною.

9 листопада, Україна святкує День української писемності та мови. Не залишився осторонь від цієї дати і  наш "Клуб...".

Сьогодні мова йшла про дивовижний балет Михайла Скорульского "Лісова пісня", написаний за мотивами однойменної драми Лесі Українки.

Балет було написано 1937 року. Він планувався до постановки у найближчому сезоні, однак роботу відклали майже на десятиріччя — через репресії щодо діячів української культури, потім заважала постановці Друга світова війна. Прем’єра «Лісової пісні»  відбулася 1946 році.

Поетична казковість сюжету, сповненого глибоких філософських узагальнень, нікого не залишає байдужими. Історія любові Лукаша, простого сільського юнака, наділеного серцем мрійника, і Мавки — фантастичної лісової дівчини, яка уособлює красу життя й природи, перегукується з традиційними сюжетами балетної класики.

Балет «Лісова пісня», написаний за драмою-феєрією Лесі Українки, став візитною карткою українського хореографічного мистецтва.

Світ краси, фантазії і натхнення представили на виставці «Політ фантазії – витвір мистецтва» майстрині ветеранської організації заводу «Зірка», яка відкрилася 7 листопада в центральній міській бібліотеці. Ця виставка відкрита напередодні святкування Дня вишивальниці, яке у світі відзначають 10 листопада.

«Враження – неперевершені! Всі роботи – рукотворне диво!», - такі відгуки чути повсякчас від відвідувачів виставки. Вони зупиняються біля вишитих та мальованих картин, чудових прикрас, подовгу розглядаючи їх. Прекрасні роботи майстринь Валентини Тищенко, Тетяни Лозовської, Світлани Ключникової, Олександри Кузнецової ніби випромінюють світло. Для їх створення потрібні талант, неабияке терпіння і час.

Щоб вишивка стала “живою” та замайоріла фарбами, майстрині використовують до 100 різних тонів та відтінків кольорів. Деякі роботи виконані відразу в кількох техніках. “Такі прийоми допомагають зробити картину більш об’ємною та цікавою”, – говорять вишивальниці.

Виставка  триватиме до 26 листопада. Тож бібліотека запрошує всіх бажаючих насолодитися витворами майстринь. Приходьте самі і приводьте друзів!

28 жовтня - 75 років з часу звільнення України від нацистських окупантів. За цей час виросло ціле покоління, для якого війна – сторінка історії. І дуже  важливо, щоб усі знали, чим виявилася для світу битва з нацизмом, яких зусиль та жертв коштувала перемога  нашому народу.

Святий обов’язок – донести до нащадків історичну правду про війну,  подвиги героїв, розповісти про радість перемог та біль  від втрати бойових друзів, зробити все для того, щоб ніколи не перервався зв’язок поколінь. Книги, альбоми, газетно–журнальні статті, представлені у експозиціях та книжкових виставках в бібліотеках міста, допоможуть більше дізнатися про надзвичайно вагомий внесок українців у перемогу над нацизмом.