Чорнобиль… За цим словом – безодня людських трагедій. Подвиг і безсилля. Пам'ять і забуття, і наш довічний біль. В день 33-ї річниці Чорнобильської катастрофи бібліотека-філіал №1 ім. Чехова провела для учнів школи №9 Зустріч з учасниками ліквідації аварії на ЧАЕС.

Кажуть, що час лікує. Та рани, завдані страшним і невидимим ворогом, не загоїти. Своїми спогадами про цю трагедію поділилися ліквідатори Василь Іванович Ожиганич – кавалер ордену «За мужність» та ордену «Герой Чорнобиля», а також Михайло Григорович Ярошенко – кавалер ордену «Герой Чорнобиля».

З великим зацікавленням та занепокоєнням школярі слухали розповіді учасників, ставили багато питань, роздивлялися світлини із Чорнобильської зони. У дітей також була чудова нагода побачити прилади вимірювання дози радіації й радіоактивного фону.

Бібліотекар Тетяна Бакун розповіла про перші дні страшної трагедії і наслідки сьогодення та познайомила з документальними і художніми творами, що висвітлюють важливі питання стосунків людини з мирним атомом і жахливі наслідки аварії.

У фойє центральної міської бібліотеки від самого ранку особливо затишна атмосфера. Сьогодні – перший день роботи виставки — фотоконкурсу фіналістів першого етапу Всеукраїнського конкурсу робіт юних фотоаматорів «Моя Україна».

«Звичайно, рівень робіт зростає з кожним роком. Найбільше вражають роботи про миттєвості, які ми не завжди помічаємо у повсякденні», –діляться враженнями відвідувачі фотовиставки.

Голова журі Борис Рибак зазначив: «50 найкращих робіт представлені на виставці. Дуже високий рівень світлин, цікава подача матеріалу. Окремі фотографії надихають, а є такі, на які хочеться не просто дивитись, а уважно роздивлятися. Важко було серед такого розмаїття вибрати найкращих».

 Борис Семенович – керівник гуртка юних фотоаматорів, що працює при станції юних техніків, навчає мистецтву художньої фотографії також і людей поважного віку. Він викладач–волонтер гуртка «Цифрове фото», який діє при факультеті інформаційних технологій. Роботи слухачів факультету також зайняли чільне місце на виставці.

Переможці виставки–фотоконкурсу відзначені дипломами та грамотами. Виставка діятиме до 9 травня.

24 квітня у центральній міській бібліотеці відбувся круглий стіл щодо можливостей втілення гендерного підходу в управлінні та бюджетному процесі Шосткинської громади. Цей захід є початком адвокаційної кампанії «Шосткинська громада: справедливе врядування для жінок і чоловіків», яку реалізують у співпраці громадські організації «Сила інтелекту» та «Потрібні люди». Керівник проекту Олена Ємець зазначила, що реалізація адвокаційної кампанії сприятиме більш ефективному використанню бюджетних коштів, підвищенню якості та адресності послуг для різних груп населення, врахуванню різноманітних потреб та інтересів жінок і чоловіків, досягненню сталих позитивних змін в громадах.

У дискусії взяли участь представниці сектору молоді ШМР, управління праці та соціального захисту населення ШМР, Шосткинської міськрайонної філії Сумського обласного центру зайнятості, секретарка міської ради, представниці громадських організацій міста, експертка з гендерно орієнтованого планування та бюджетування.

Учасники круглого столу обговорили сучасний стан впровадження засад гендерної рівності в Україні, принципи реалізації міської комплексної програми «Молодь міста Шостки» на 2016-2020 роки.

Аналіз та пропозиції до програми «Шосткинська громада: справедливе врядування для жінок і чоловіків», напрацьовані учасниками круглого столу, дозволять їй бути гендерно чутливою, тобто окреслювати та задовольняти потреби різних груп дівчат і хлопців, які є цільовою групою даної програми.

Експертка з гендерно орієнтованого планування та бюджетування Адріана Костенко підкреслила, що, долучивши молодь міста до формування молодіжної політики, є можливість розробити таку програму саме з урахуванням віку, життєвих пріоритетів, різних захоплень та інтересів молоді.  

За словами секретарки міської ради Олени Чанцевої-Коваленко, гендерні питання є одним із пріоритетів діяльності Уряду. «Нам  є над чим працювати, хоча позитивні зрушення в країні вже є».

Голова ГО «Сила інтелекту» Галина Москаленко висловила сподівання, що діалог у рамках круглого столу буде корисним для окреслення плану заходів та його реалізації, щоб молодь відчула, що ця програма– для них і про них.

Учасники круглого столу обговорили також можливість консолідації зусиль, які дозволять міській  програмі «Молодь міста Шостки» бути гендерно чутливою.

В рамках тижня правової освіти на юнацькому відділі ЦМБ оформлено виставку – консультацію «Правовий компас молоді». Запропоновані книги допоможуть юнацтву поповнити свої знання з правової абетки для захисту своїх прав.

Сьогодні ми зібралися в кіноклубі для того, щоб подивитися і обговорити три фільми: «Нічна відьма», «Готель 22» та «День, коли я вирішив стати Ніною».

Ці фільми піднімають нагальні, болючі проблеми.

«Готель 22». Події фільму відбуваються протягом однієї драматичної ночі в автобусі у Кремнієвій долині. Лінія 22 – єдиний цілодобовий автобусний маршрут у Пало Альто. Удень це звичайний міський автобус. Проте вночі він перетворюється на неофіційний притулок для бездомних. Отже, фільм порушує проблему безхатченків. Вона існує в усьому світі та не залежить від рівня розвитку країни. У більшості людей безпритульні викликають багато негативних емоцій, до них ставляться як до антисоціальних елементів, що зловживають алкоголем, наркотиками, страждають на психічні захворювання та здатні на кримінальні вчинки. Але мало хто замислюється над тим, що бездомні – теж громадяни країни і мають такі ж права, як і всі інші.

Тож аудиторія глядачів була поділена на дві групи. Перші звинувачували, інші захищали. Та всі намагались дати відповіді на питання: які права мають безпритульні? Які права людини та громадянина порушувалися у фільмі? Чи зустрічали ви бездомних в своєму житті та як ви до них ставитеся?

Висновок: проблеми безхатченків потрібно вирішувати на державному рівні, але й пересічні громадяни не повинні залишатися осторонь.

«Нічна відьма». Надєжда Попова («Надя») була 19-річною льотчицею-любителькою, коли в її двері постукала Друга світова війна. Коли нацисти у 1941 році вторглися до Радянського Союзу, Надя вступила до 558-го жіночого нічного бомбардувального полку Радянської армії, ставши однією з перших у світі жінок – бойових пілотів.

Фільм окреслює проблему гендерної рівності, рівності чоловіків та жінок. Чи існують жіночі або чоловічі професії? Чи правильно вчинила Надєжда, обравши професію військової льотчиці? Чи взагалі повинні жінки воювати? Єдиної думки під час обговорення фільму так і не було виголошено. Одні вважали, що жінка повинна залишатися жінкою, а чоловік чоловіком. Інші – переконували в тому, що і чоловіки, і жінки мають однакові права, в тому числі і у виборі професії.

«День, коли я вирішив стати Ніною». Гвідо – одинадцятирічний хлопець, який зовсім не хоче бути хлопцем. Він не любить футбол і віддає перевагу теревеням із однокласницями. Власне, він почувається радше як дівчина. І одного дня Гвідо вирішує стати Ніною. Тепер друзі та родина мусять змиритися з цим.

Дуже болюча тема для нашого суспільства була піднята в цьому фільмі: права ЛГБТ підлітків, права дитини.

Що робити, якщо ти інший, не такий як усі? Якщо ти думаєш інакше та у тебе інші погляди на життя? Що робити, якщо тебе не розуміють навіть найближчі люди, родина? Звичайно, не на всі питання були знайдені відповіді під час обговорення. А головна думка, що була висловлена як підсумок зустрічі: до кожної людини треба ставитися з розумінням, більш лояльно, більш толерантно та не намагатися «переробити під стандарти» – це зрозуміли всі присутні.