Вишиванка - символ Батьківщини! Фотосесія у Шосткинській публічній бібліотеці до Дня Вишиванки. Це вже добра традиція..
|
Книжковий клуб «Магія читання» вчергове зачарував учасниць спілкуванням з нашою сучасницею, чарівною і харизматичною жінкою. На онлайн зустрічі з українською письменницею, дипломанткою Міжнародного конкурсу «Коронація слова» Іриною Власенко присутні дізналися багато цікавого про значний творчий доробок письменниці. Авторка захопливо розповіла про два напрямки своєї творчості: сім романів на основі власних вигаданих сюжетів та романізовані біографії відомих українців. Героями її творів стали співачка Квітка Цісик, поети Василь Симоненко і Тодось Осьмачка. До друку готується п’ята книжка з біографічної серії - про перекладача Миколу Лукаша. Найбільшу увагу привернув твір «Саша», присвячений дружині нашого земляка Пантелеймона Куліша Олександрі Білозерській-Куліш (Ганні Барвінок). Пані Зоя, спілкуючись онлайн із авторкою «Саші», зауважила: «Я двічі прочитала цю книжку. Перший раз я просто читала, а наступний – вивчала, жила цією книгою. Ганна Барвінок жила коханням до свого чоловіка. Вона пожертвувала своєю творчістю, собою заради нього, адже за письменницьким хистом вона могла перевершити свою сучасницю Марко Вовчок». Учасниці зустрічі – вдячні читачки і поціновувачки творчості пані Ірини – щиро подякували авторці та організаторам за теплу домашню атмосферу зустрічі. #книги #щопочитати
|
Хобі - це заняття для душі, яке робить наше життя наповненим, покращує настрій, заряджає енергією і приносить задоволення. Ніколи не знаєш, на що відгукнеться душа. Адже хобі – це енергія, яка запалює вогонь у наших очах. Своїми хобі ділилися шанувальники англійської на сьогоднішній зустрічі. A hobby is an activity for the soul that makes our life full, improves mood, energizes and brings pleasure. You never know what the soul will respond to. After all, a hobby is the energy that lights the fire in our eyes. English fans shared their hobbies at today's meeting.
|
День пам’яті та примирення. Сумна і важлива дата, яка має нагадати всім нам про необхідність збереження миру на планеті та недопустимість війни. І особливо це зараз на часі , коли наша країна сама знаходиться у стані війни. Для перегляду і обговорення обрали фільм ПРОЄКТ«БАБЦЯ»(Режисер: Балінт Ревес). Три онуки вирушають разом зі своїми бабусями в анархічну подорож у минуле – складне роуд-муві про міжпоколіннєвий діалог у Великобританії, Німеччині та Угорщині. «Проект «Бабця» – семирічне дослідження про те, як три молоді чоловіки приймають свою культурну спадщину через надзвичайні життя своїх бабусь: англійської шпигунки, танцівниці з нацистської Німеччини й угорки-комуністки, яка пережила Голокост. Фільм зачіпає класичні цінності і табуйовані історичні теми, і використаний у ньому метод не менш важливий, бо він дозволяє зрозуміти дух сучасної молоді. Чудовий фільм, сподобався усім присутнім. Обговорили питання: що найбільше запам'яталося і що найбільше вразило? Звісно провели паралелі з теперішнім часом. Як легко все зруйнувати, і чи можливо потім побудувати заново. Скільки повинно минути років( і чи це можливо взагалі, бо зараз здається що такого не може бути ніколи) щоб сісти за один стіл і пити чай з ворогом. Понад 70, як у фільмі чи більше? А ще привертають увагу відносини між бабусями і онуками такі відверті та трепетні. Не часто такі зустрінеш у повсякденному житті. Взагалі то, фільм змушує багато про що подумати, і розходилися всі з тим що будуть думати про побачене ще не один день.
|
Розповідки в стилі етно до Дня вишиванки Хто? Шосткинська центральна міська бібліотека Для кого? Всіх, хто має історію про вишиванку. Коли? Відсьогодні і до 19 травня Історій про вишиванки багато, а ми розкажемо свої - місцеві. Як? Надсилайте свої особисті історії вишиванок. Будь-який зручний для вас формат: відео, текст і фото. #Вишиванка_Моя_Історія Вишиванка з Історією від Надії Шевцової Сорочинський ярмарок – частина життя українського народу. Його називають одним із народних символів України, адже це історія, культура і наше сьогодення. Пам’ятаєте, як колоритно його описав Микола Гоголь: «Що боже, ти мій господи! чого нема на тому ярмарку! колеса, скло, дьоготь, тютюн, ремінь, цибуля, крамарі всякі…». У процесі вікових трансформацій додалися вироби з дерева, кістки, глини, каменю, інших природних матеріалів. А ще картини народних художників, вишивка, шиття, плетіння, ткацтва. Є плетіння з лози, бісеру. Усі речі просто дивної краси. Ярмарок був завжди мегапопулярний, тому тут в повному обсязі демонструвалися усі головні тренди гостинності українців. Наші серця щоразу завмирали від захоплення. Очей не відірвати, тут стільки різної всячини. В усій красі традиційні народні промисли та мистецтва всіх без винятку регіонів України. Переважна більшість представлених там виробів – ручної роботи, дуже високої якості. Свої унікальні витвори мистецтва на ярмарок традиційно возила і Надія із Шостки. У секторі майстрів хендмейду з усієї країни панувала завжди легка й привітна атмосфера. Всі при зустрічах обіймалися і цілувалися, бо за довгі роки стали щирими друзяками. Пані Надія згадує, як креативно підходили до оформлення демонстраційного майданчику. Майстри і майстрині вмикали свій дизайнерський талант і підключали поради сусідів. У результаті – привабливо і неперевершено. І як після всього, красу таку оминути. У 2015 році Надія взяла на ярмарок свою молодшу доньку Владилену. Хотілось, щоб і вона відчула всю гаму почуттів піднесення й захоплення красою навкруги. Рекламували свої вироби, торгували і покупців зазивали. Водночас роздивлялися і підшукували для себе подарунки. Зупинилися на чудових вишиванках з конопляної тканини. Придбали їх одразу три і виторгували за півціни. Вдалий договір куплі-продажу закріпили проведенням рекламної акції. Владилена на годину стала моделлю і так майстерно демонструвала вироби майстра, що за декілька хвилин було продано майже все. І те, що було на торговельному майданчику цього продавця і тих, кому пощастило розміститися поруч. Отримала дівчина за це ще й купу подарунків. "Ох і пилюка стояла на полі у Сорочинцях, - згадує Надія, - але до вишиванки пил не припадав. Три дні поспіль вдягали сорочку, а вона весь час залишалася чистенькою й свіженькою". Історія вишиванок, придбаних у Сорочинцях, має своє продовження. Карина, старша донька взяла з собою вишиванку до Китаю. Молодша Владилена – до Німеччини. Тепер дівчата розповідають про наші традиції за кордоном. А третю вишиванку Надія залишила собі та вдягає її, коли душа свята просить.
|