Сьогодні в Клубі документального кіно Docudays UA основною темою дискусіїї  була тема соціального сирітства.  Бо саме  про це йшла мова у фільмі чеського режисера Алєксандра Ґорєліка «Виховання Уляни».

Перед цією унікальною дев’ятирічною особистістю безсилі всі педагогічні закони. «Хороші» діти старанно працюють і моляться, граються разом. «Погана» Уляна не молиться і проводить час наодинці з собою. Її мама — наркоманка, а бабуся — алкоголічка. Тому сестри з Братства нових святомучеників, де виховують Уляну, вважають її генетично зіпсованою. Їй не  може дати раду навіть матінка Вєньяміна, професійний педагог у минулому, яка стала православною вихователькою сиріт.

Присутні були приголомшені побаченим, адже  веселу жваву дівчинку намагаються "зламати", та перетворити на "воїна Христа". Дитина,  що залишилась без батьківського піклування, без друзів - в неї відібрали навіть кішку -  не могла не викликати у глядачів співчуття та вболівання за дівчинку , яка врешті-решт залишилась зовсім одна.

Під час полеміки першим виникло  питання: чи потрібна взагалі  комусь ця дитина?  А  потім присутні розмірковували, де  повинні  перебувати  діти, які стали соціальними сиротами,  хто повинен контролювати заклади, в яких виховуються такі діти. Чи всі релігійни громади схожі на ту, яку ми побачили у фільмі?  Різні думки та припущення були  висловлені присутніми і щодо того, ким  стане Уляна, коли виросте. Та всі були одностайні в тому, що   дитина повинна мати   повноцінне виховання та розвиток, тільки тоді вона зможе вирости повноцінним членом суспільтва.

  

 

 

 

 

 

 

Переглядів: 249 | Додав: cbstolstogo | Дата: 20.01.2018 | Коментарі (0)

Вітаю Вас, Гість!
Субота, 31.10.2020