В рамках тижня правових знань пройшло  засідання дискусійного кіноклубу медіапросвіти  з прав людини  Docudays UA «Промінь». Присутні переглянули  фільм "Тілом і душею" французького режисера Матьє Брона.

Вікторія, Маріана та Васко -   молоді мозамбіканці з фізичними вадами, мешкають у периферійних кварталах Мапуто, столиці Мозамбіку. Вікторія організовує показ мод серед жінок-інвалідів, аби надихнути їх до самоповаги, як її саму тому вчили. Маріана, з її жагою спілкування, заводить корисні контакти і долає перешкоди урбаністичної архітектури, а Васко неофіційно промишляє тим, що лагодить взуття. Фільм виявляє їхнє ставлення до самих себе та до інших людей, а також ставить універсальні питання про те, як знайти своє місце в суспільстві.

Фільм справив позитивне враження, не дивлячись на те, що тема, яку розкрили автори, не завжди зручна і комфортна. Питання життя та існування  людей з особливими потребами стосуються не лише Мозамбіку, але й України.  Після перегляду глядачі довго спілкувались між собою. Модератор клубу Анжеліка  Пенкина нагадала про Загальну Декларацію прав людини,  Закон України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні». Присутні згадали чимало випадків зі свого життя, пов'язаних з людьми з особливими потребами.

Було порушено під час дискусїї чимало питань: як ми повинні ставитись до людей з особливими потребами?  Чи є вони повноцінними громадянами суспільства? Що більше потрібно такій людині: підтримка чи жалість?  Чи можуть вони бути щасливими і що для цього потрібно?  Що особисто кожен із нас може зробити для вирішення проблем інвалідів в нашій країні?

Присутні дійшли висновку, що в таких людей   є чому навчитися. Буває, що  здорові, без фізичних вад люди  в критичних ситуаціях скаржаться  на життя і не мають бажання боротися та жити далі. А люди з особливими потребами, яких ми побачили у фільмі та які живуть серед нас, не сумують, мріють, з надією дивляться у майбутнє. І ми повинні їх всіляко підтримувати.