Ідея проведення цього свята належала Міжнародній Асоціації Книговидавців й була запропонована на розгляд ЮНЕСКО.

День 23 квітня був обраний завдяки традиції святкування Дня книги у Каталонії, де   дарували троянду за кожну куплену книжку. І для світової літератури цей день є символічним. Цього дня  померли  М. Сервантес і   У. Шекспір, народилися М. Дрюон і В. Набоков.

Цілком природно, що Генеральна конференція ЮНЕСКО, що  проходила  в Парижі у 1995 р.,  вирішила віддати  данину поваги книгам і авторам, закликаючи усіх, - особливо молодь, знаходити задоволення в читанні і поважати незамінний внесок тих, хто сприяв соціальному і культурному прогресу людства. Тоді й були засновані Всесвітній день книг і авторського права і Премія ЮНЕСКО за популяризацію ідеалів терпимості у дитячій і юнацькій літературі. Нині цей день  святкують у 190 країнах світу.

Для відвідувачів відділення соціально-побутової адаптації №2 територіального центру соціальних послуг, бібліотекарями читального залу Центральної міської бібліотеки ім. Л.Толстого було проведено захід, присвячений цьому дню.

 

   

 

   

 

Переглядів: 335 | Додав: cbstolstogo | Дата: 25.04.2016 | Коментарі (0)

Чорнобильська катастрофа вразила весь світ, приголомшила людей страшним розмахом незвіданої раніше біди, трагічні наслідки якої відчуватиме ще не одне наступне покоління. Вибух, що стався 26 квітня 1986 року в Чорнобилі, ось уже 30 років не втихає у нашій свідомості. Від аварії на ЧАЕС в Україні постраждали мільйони чоловік. Ця трагедія зачепила долю кожного українця.

До цієї чорної дати юнацьким відділом центральної міської бібліотеки ім. Л.Толстого 25 квітня було проведено вечір-реквієм "Дзвони Чорнобиля", в якому прийняли участь  учні 9-А та 8-В класів  школи № 1.

     На захід було запрошено Сергія Володимировича  Корнієнка, який знаходився у Чорнобильській зоні з 25 серпня по 3 листопада 1986 року. Він зазначив, що трагедія, яка сталася 30 років тому, має бути пересторогою для людства, уроком не тільки для нинішнього покоління, а й для майбутніх. Цю трагедію неможливо стерти з пам’яті. Адже її наслідки ми досі відчуваємо у власному житті. «Таке враження, що іде війна, а ворога не видно. Ворог – це радіація. Ми виконували зачистку від радіоактивного графіту даху енергоблоку. Працювали у захисних костюмах, які важать десь по 50 кг. Працювали по 1,5 хвилини – потім наступна зміна», -  поділився болючими спогадами  перед учнями Сергій Володимирович.

Розмірений бій хронометру відчеканював час скорботи, душевного болю і жалю під час перегляду слайд-програми про Чорнобильську трагедію.

     До заходу оформлено книжкову виставку "Біль, трагедія і подвиг".  

 

   

 

     

 

                       

 

 

 

Переглядів: 301 | Додав: cbstolstogo | Дата: 25.04.2016 | Коментарі (0)

21 квітня 2016 року у Центрі естетичного виховання «Юність» відбулась науково-просвітницька конференція «Пантелеймон Куліш в історії української культури», організована центральною міською бібліотекою ім. Л.Толстого.

З вітальним словом звернулася до присутніх заступник міського голови Сиваєва Ніна Олексіївна:

«Ми, шосткинці, поставили собі за мету відродити пам’ять про Куліша, який залишив своєму народу велику духовну спадщину.У працях Куліша є провідна ідея, яка надає їм внутрішньої єдності. Це – ідея України. З позицій нової доби в історії України, що розпочалася  з утвердження незалежності України, творча спадщина Куліша дає підстави оцінювати його як  постать світового масштабу. Сьогоднішня конференція – це ще один крок до пізнання, осягнення величі Великого Сіверця – Пантелеймона Куліша».

Як зазначила директор КЗ «Шосткинська міська ЦБС» Євтушенко Ольга Іванівна, «незважаючи на величезний обсяг кулішезнавчих досліджень, і особистість Пантелеймона Куліша, і його творчий спадок ще до кінця не розкриті та потребують подальшого вивчення». Особливою заслугою П.Куліша є створення оригінального українського правопису – «кулішівки» або «системи Куліша», що лежить в основі сучасного українського правопису. Нині «кулішівці» виповнюється 160 років.

Участь у конференції взяли науковці, краєзнавці, літератори, що  займаються дослідженням  наукових праць  і художніх творів Куліша, а саме:

  1. Микола  Бондар – кандидат філологічних наук, завідувач відділу української класичної літератури Інституту літератури  ім. Т. Шевченка   НАН   України :   «ІІ половина 1850-х років – І половина 1860-х років: П. Куліш як поет і критик поезії»;
  2. Олена  Кумеда – кандидат філологічних наук, доцент факультету іноземної та слов’янської філології кафедри української мови Сумського Державного педагогічного університету  ім. А. Макаренка: «П. Куліш: письменник, етнограф, мовознавець»;
  3.  Василь Задорожний – кандидат філологічних наук, старший науковий співробітник відділу загальнославістичної проблематики та східнослов’янських мов  Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України: «Трохи про нас і ще про інших»;
  4. Ганна  Гаджилова – кандидат філологічних наук, старший науковий співробітник Інституту літератури ім. Т. Шевченка НАН України: «Драматургія П. Куліша: сакральне і національне»;
  5.  Віктор  Терлецький – краєзнавець, письменник, лауреат літературно-мистецької премії ім. Пантелеймона Куліша (2013 р.): «П. Куліш про роль і значення освіти, красного письменства і культури у вихованні народу»;
  6. Наталія  Міллер – вчитель української мови та літератури Воронізького НВК Шосткинського району: «П. Куліш у взаєминах із земляками вороніжцями»;
  7.  Тетяна  Рязанова – краєзнавець, селище Вороніж: «Кулішеві стежки Вороніжа».

 

   

 

   

 

   

 

   

 

    

 

   

 

                       

 

 

 

 

 

 

 

Переглядів: 399 | Додав: cbstolstogo | Дата: 25.04.2016 | Коментарі (0)

Вітаю Вас, Гість!
П`ятниця, 22.01.2021