Прийшла субота 18 березня, вже традиційно зустрічаємось в кіноклубі Docudays UA.

Говоримо про щастя. А що ж таке щастя? Що треба робити аби бути щасливим? Які ознаки щастя?

Дійшли до висновків.

Щастя – це стан душі, коли тобі добре і радісно, і ти хочеш поділитися цією радістю з оточуючими. Щастя у кожного своє. Це може бути тиха ніч, або що ти прокинувся вранці, чи що в тебе є їжа на столі, кохання рідної людини. Це якісь прості звичні речі, які тебе оточують, але коли їх немає ти почуваєшся сумним, спустошеним і нещасним.

Поділилися книгами і фільмами які роблять нас щасливими наприклад : «Фуршет від Марії Матіос», «Проклята краса» Дарини Гнатко, Люко Дашвар «Мати все», Анастасія Вінник «Коли повертається веселка», «Маленька міс Щастя».

Ну, звісно ж подивилися фільм польської режисерки Анети Копач «Йоанна». Це також про щастя.

Через записи в блозі Йоанна стала для багатьох читачів втіленням життя, сповненого радості. В дописах вона детально й чесно розповідає про свій побут; у неї прості цілі, як-от: організувати для родини подорож до озер, в її планах на найближчий час – побачити, як син уперше їде на велосипеді без допоміжних коліщаток. Йоанна починає вести онлайн-щоденник, коли дізнається, що хвора на рак і жити залишилося три місяці. Тоді вона обіцяє Ясеві, своєму п’ятирічному синові, що зробить усе можливе, аби протриматися якнайдовше. І починає писати заради нього.

Чудовий фільм, який допомагає багато про що замислитися, переосмислити життя і залишає по собі почуття світлого суму.

Найбільше запам’яталась фраза: «Хоч тобі вона може здаватися дивною і страшною, смерть є нормальною річчю. Люди народжуються, живуть, а тоді помирають. Така наша доля. Це стосується не лише людей, а й тварин і рослин. Ми всі колись помремо. Але поки ми живемо, не варто надто задумуватися про смерть. Головне – жити добре, тобто, бути щасливим і ділитися щастям із близькими.»

І багато хто з присутніх хотів би мати таку родину, яка б підтримувала тебе в скрутному становищі, але на превеликий жаль вона далеко не в усіх.