Один рік з життя  японських родин із  міста Мінамісоми, що в 20 кілометрах від аварійної АЕС «Фукушіма-1». Після стількох зусиль ліквідаторів, наукової невизначеності, розмов та обіцянок  можновладців постає питання: кому вірити? І що робити: лишатися? Їхати звідси? Кожна родина ухвалює такі рішення  самостійно. Режисер фільму  розповідає про наслідки аварії, аби нащадки пам’ятали про них. Але нині над атомною електростанцією знову нависла загроза. Валізи спаковано й каністри з пальним готові на випадок, якщо доведеться тікати  від цунамі чи землетрусу.

Головною темою сьогоднішньої дискусії стала тема прав людей, які перебувають на територіях, де є екологічні проблеми. Обговорення було бурхливим, тому що  катастрофа Фукушіми дуже подібна до Чорнобильської трагедії.

Кожен із присутніх в залі згадав свою, особисту історію, пов'язану Чорнобильською катастрофою. Ми порівняли наші спогади з тими подіями,  що були показані на екрані. Багато  в чому вони дуже схожі.  

Багато питань, які були порушені під час обговорення,так і залишились відкритими.  Ми вже понад 30 років живимо  з проблемою радіації, а вона все ще залишається гострою. Чи достатньо було правдивої інформації про трагедію, що сталася у Чорнобилі та на Фукушимі? Яким може бути майбутнє після вибуху? Наскільки небезпечним  є радіаційне випромінення? Багатьох цікавило, чи правда, що ситуацію реально можна стабілізувати за короткий час, як це показано у фільмі. І чи єдиний вихід після вибуху - тікати якнайдалі від того місця, де він стався?.... Че можна ще щось зробити?...