11 березня засідання Клубу було присвячене Тарасу Григоровичу Шевченко.

Значення поезії Т. Г. Шевченка в музичному мистецтві важко переоцінити. Завдяки надзвичайній мелодійності  та ритмічній віртуозності поезій - Шевченко здобув славу одного з наймузичніших поетів світу. Саме наспівність, мелодійність, музичність Шевченкових поезій, близькість до народної творчості, зумовили їх надзвичайну популярність, стали невичерпним джерелом натхнення для композиторів. Вірші Шевченка перелилися широким потоком у музичні твори й охопили майже всі музичні жанри: пісні й романси, хорові мініатюри й розгорнуті хори, монументальні кантати, інструментальні п’єси, симфонічні поеми, опери, ораторії, балети. Серед музичних інтерпретаторів поезії Шевченка, М. Лисенко займає особливе місце. Його «Музика до Кобзаря» Шевченка» нараховує майже сто творів різних жанрів. Вірші великого поета надихали й класиків російської музики: М.Мусоргський, П. Чайковський, С. Рахманінов. Композитори не тільки пишуть музику на Шевченківські тексти,а й прагнуть вивести у своїй творчості образ самого поета. (Г. Майборода опера «Тарас Шевченко», Ю. Мейтус вокальний цикл «Кобзареві», І. Шамо фортепіанна сюїта «Тарасові думи»).

Шевченко і музика – величезна за розміром і багатогранна за змістом царина в духовному житті українського народу. Різноманітні аспекти цієї тематики все активніше вивчаються музикознавцями. С. Людкевич один із перших професіональних музикознавців і композиторів сформулював вимоги щодо інтерпретації поезії Кобзаря. Вагомий вклад у наукове осмислення музичної Шевченкіани внесли П. Козицький, О. Лисенко, М. Грінченко, та інші. Роботи О. Правдюка, піднімають тему «Шевченко і народна пісня». Але вирішення і вивчення широкого кола питань, пов’язаних із втіленням поезії Кобзаря в музиці ще потребує зусиль багатьох дослідників.