Перша зимова зустріч в "Клубі..." була присвячена Джа́комо Анто́ніо Доме́ніко Міке́ле Секо́ндо Марі́я Пуччі́ні.

Джакомо Пуччіні називають останнім великим оперним композитором. Прем'єра його дебютної опери відбулася в один місяць з "Фальстаф" Верді. Його підсумкова робота вийшла у світ, коли в живих не залишилося жодного рівного йому по таланту, а опера переживала творчий вакуум. Пуччіні пов'язав 19 і 20 століття. Він був спадкоємцем традицій італійського бельканто і таким чудовим мелодистом, що його навіть називали усладітелем оперних меломанів. У той же час видатний маестро мав бездоганним почуттям театру, вважаючи, що музика опери, а також її дію обов'язково повинні бути єдиним цілим і підпорядковані єдиному задуму твору.

Не схильний до музичного новаторства, Пуччіні просто використовував прийоми, що подобалися йому, винайдені попередниками і сучасниками (зокрема, Верді, Вагнером, і веристами). Надзвичайно обдарований мелодійно, він твердо дотримувався свого переконання, що музика і дія в опері повинні бути нерозривні. З цієї причини, зокрема, в операх Пуччіні немає увертюр. Завдяки мелодійному багатству своїх творів, опери Пуччіні, поряд з операми Верді і Вагнера, є найчастіше виконуваними операми у світі. Рідкісний оперний театр сьогодні насмілюється скласти репертуар сезону, не включивши в нього хоч би один твір цього композитора.