25 березня чергове засідання в Клубі шанувальників класичної музики. 

Сьогодні обговорюємо два талановитих твори. Оперу Джоаккіно Россіні та п'єсу П 'ьера Бомарше "Севільский цирульник".

Популярність п'єс Бомарше «Севільський цирульник» - в нашій сучасній свідомості невіддільна від популярності опери Россіні, що дала «друге життя» шедевру драматурга.

Блискучий поет, талановитий бізнесмен, геніальний винахідник, вправний змовник,палкий коханець, люблячий батько. Усе це — П’єр-Огюстен Карон де Бомарше (І732—1799) — французький драматург, прославлений автор «Севільського цирульника». Життя Бомарше, одного із самих блискучих комедіографів у світовій літературі, буяло дивними подіями, небезпечними пригодами, комерційними аферами, запаморочливими злетами і падіннями. Він був дуже талановитий, і талановитий в усьому. Бомарше дотепний і мудрий, його комедії іскряться бешкетництвом та водночас є глибокодумними. Пройшли століття, але персонажі комедій Бомарше — розторопний і виверткий Фігаро, граф Альмавіва, Розіна і Сюзанна продовжують підкоряти публіку.

«Севільський цирульник» – опера-буффа – одна з тих, про які Стендаль говорив, що потрібно закривати очі на всі недоладності і «тільки помирати від сміху і задоволення».Одна з  найкращих комічних опер із не менш цікавою та захоплюючою історією. Написана автором у  разюче короткий термін для новорічного карнавалу в Римі (складалася і репетирувалася майже одночасно). І до сьогодні  це одна з найбільш репертуарних опер; в  її виконанні брали участь найвидатніші співаки світу.