Сьгодні 15 січня ми вперше зустрілися в "Клубі..." в новому році. 

Так співпало, що саме  в цей день минає 30 років як Верховна рада України затвердила пісню "Ще не вмерла Україна" гімном нашої країни. Тому - це і стало темою нашого заняття.

Пісня «Ще не вмерла Україна» на слова Павла Чубинського і музику Михайла Вербицького стала популярна в українському русі задовго до подій Української революції 1917-1921 р. Її, як і «Заповіт» Шевченка, виконували як національний гімн на українських зібраннях. Із початком революції гімн “Ще не вмерла Україна” набуває особливої популярності. Його записують на платівки, слова і ноти друкують на тогочасних листівках. Із кінця 1917 р. пісню виконували також зі словами, зміненими на «Вже воскресла Україна…». 17 червня 1918 р. американська газета «The New York Times» опублікувала статтю про затвердження пісні «Ще не вмерла Україна» новим національним гімном України і навела переклад слів англійською. Однак у часи Української революції юридичного затвердження гімну не відбулося, на той час фіксувати гімн у законодавчих актах не практикували.

Слова до гімна написав фольклорист, поет Павло Чубинський. Музика до твору зародилась на території сучасної Польщі. Саме там, на Перемишлянщині у ХІХ столітті жив і працював Михайло Вербицький -- священик, композитор - автор музики до українського національного гімну. Аби підняти український дух своїх співвітчизників на прикордонні, Михайло Вербицький вдався до написання патріотичного твору, який, пройшовши крізь терни, разом із синьо-жовтим стягом і тризубом став головним символом України.

15 січня 1992 року Президія Верховної Ради України ухвалила указ про Державний гімн України, яким затвердила його у музичній редакції Михайла Вербицького, а 6 березня 2003 року Верховна Рада, після дводенного обговорення, затвердила як текст Державного гімну - перший куплет та приспів з віршу Чубинського. З прийняттям цього закону стаття 20 Конституції набула завершеного вигляду, а Національний гімн на музику Вербицького отримав офіційні слова.