Міжнародний День балету святкується 29 квітня, в день, коли народився французький балетмейстер Ж. Новерр - «батько сучасного балету», тому і зустріч в "Клубі..." була присвячена саме балету, точніше найкращим балетним постановкам світу.

Балет— вид сценічного мистецтва, танцювальна театральна вистава, в якій музика поряд з танцем відіграє важливу роль у розвитку сюжету і створенні відповідного настрою; синтетичний вид сценічного мистецтва, в якому зміст вистави розкривається в основному засобами танцю, міміки і музики. Балет, найвищий ступінь хореографії, в якому танцювальне мистецтво піднімається до рівня музично-сценічного шоу, виник як придворно-аристократичне мистецтво набагато пізніше за танець, в XV-XVI столітті. 

Світові сцени бачили безліч балетних постановок за мотивами шедеврів літератури на музику геніальних композиторів.

«Жизель» - «фантастичний балет» у двох актах французького композитора Адольфа Адана на лібрето Анрі де Сен-Жоржа, Теофіля Готьє та Жана Кораллі за легендою, переказаною Генріхом Гейне. Прем'єра балету відбулась 28 червня 1841 в Гранд-Опера та мала величезний успіх. 

«Баядерка» — балет в чотирьох діях і семи картинах з апофеозом балетмейстера Маріуса Петіпа на музику Людвіга Мінкуса. Літературним джерелом балету «Баядерка» є драма індійського класика Калідаси «Шакунтала» і балада В. Ґете «Бог і баядерка».

"Сон літньої ночі"  - композитор -  Фелікс Мендельсон, хореограф - Фредерік Аштон. «Сон літньої ночі» — комедія Вільяма Шекспіра у 5 актах. Музичний супровід до п'єси написав у 1826 році Фелікс Мендельсон. Дві найвідоміші балетні постановки були створені в 60-і роки.

"Калігула" - балет на музику А.Вівальді. Надихнувшись історією про римського імператора, який у свідомості суспільства є втіленням манії величі, Ніколя Ле Ріш долає загальноприйняті кліше і створює багатий і суперечливий образ Калігули, досліджуючи його внутрішній світ. У балеті використовується музика  з циклу «Пори року» А. Вівальді,  вона передає невблаганний хід часу, а блискуча сучасна хореографія передає поезію і жорстокість натури римського імператора. Постановочні і світлові ефекти створюють на сцені неповторне видовище.

Створення першого українського балету «Пан Каньовський» М. Вериківського (балетмейстер В. Литвиненко, Харків, 1930) поклало початок самобутньому українському національному балету. Творча лінія «Пана Каньовського» була продовжена в балеті "Лілея" К. Данькевича (балетмейстер Галина Березова, Київ, 1940).