ТОРГІВЛЯ ЛЮДЬМИ - ЗЛОЧИН, ЗА ВЧИНЕННЯ ЯКОГО В УКРАЇНІ ПЕРЕДБАЧЕНО КРИМІНАЛЬНУ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ НА СТРОК ДО 15 РОКІВ ПОЗБАВЛЕННЯ ВОЛІ.
   ТОРГІВЛЯ ЛЮДЬМИ Є ТРЕТІМ ЗА ПРИБУТКОВІСТЮ ВИДОМ ЗЛОЧИННОЇ ДІЯЛЬНОСТІ, ПІСЛЯ ПРОДАЖУ ЗБРОЇ ТА НАРКОТИКІВ.
   Торгівля людьми має різні види, серед яких примусова праця, рабство, звичаї подібні до рабства, сексуальна експлуатація, використання у порнобізнесі, примусова вагітність, вилучення органів, проведення дослідів над людиною, використання у жебрацтві, втягнення в злочинну діяльність, використання у збройних конфліктах, усиновлення (удочеріння) з метою наживи, продаж дитини.

 У 2013 році Генеральна Асамблея Організації Об'єднаних Націй проголосила 30 липня - Всесвітнім днем протидії торгівлі людьми, зазначивши, що в цей день необхідно підвищувати рівень поінформованості громадян стосовно глобальної проблеми торгівлі людьми і привертати увагу до важкого становища жінок, чоловіків і дітей, які стали жертвами цього злочину, а також заохочувати людей активно допомагати постраждалим і протидіяти торгівлі людьми.

У першій статті "Декларації захисту прав людини" написано: " Всі люди народжуються вільними і рівними у своїй гідності та правах. Вони наділені розумом і совістю і повинні діяти у відношенні один до одного в дусі братерства.".

Торгівля людьми - це грубе порушення прав людини. 

Документальний фільм "Жінка у полоні", який ми сьогодні переглядали на засіданні  кіноклубу дуже яскраво проілюстрував цю проблему.

Перед початком фільму ми поговорили про цю проблему. З'ясували причини, форми, етапи, шляхи на наслідки "сучасного рабства". Також поговорили про те хто може стати жертвами,  як не потрапити у пастку, і що можна зробити, якщо ти вже став жертвою торговців людьми.

 «Жінка в полоні»(режисерки з Угорщини Бернадетт Туза-Ріттер)– це фільм про Маріш, 52-річну угорку, яка служить одній родині вже десятиліття, працюючи по 20 годин на день без оплати. Її гнобителі відібрали в неї документи, і їй не можна виходити з дому без дозволу. З нею поводяться як з твариною: годують недоїдками і не надають ліжка для сну. Маріш проводить дні зі страхом у серці, але мріє про те, щоб повернути собі своє життя. Присутність камери допомагає їй усвідомити, що вона – не одна. Вона починає проявляти довіру. Після двох років зйомок вона збирається з духом і розказує про свій план: «Я втечу». У фільмі простежений героїчний шлях Маріш назад до свободи.

Після перегляду фільму ніхто не мовчав, люди висловлювали свої думки.

Олексій: "Чому вона раніше не звернулася до поліції? Треба було щось робити. Зняти побої, розповісти як з нею поводяться. Тікати!"

Артем: "Після цього засідання, я багато чого дізнався про торгівлю людьми. Маю надію, що тепер не потраплю в таку ситуацію. Принаймі тепер я знаю, як треба поводитися."

Зоя: "Едіт, сильна жінка. І в неї все буде добре".

Тетяна: " Я до останнього не вірила що Маріш зважиться на втечу. Але коли жінка відчула підтримку, вона все таки втекла. Сильна жінка."

Ганна: "Коли фільм закінчується народженням дитини, це означає, що життя продовжується. І у Едіт все ще попереду".

Абсолютна чудова фраза Маріш : "Людина заслуговує на повагу, навіть якщо вона втратила усе" , я думаю що це основний меседж фільму.