15 червня в кіноклубі  Docudays UA дивимось фільм британського режисера  Тео Гессінга "Жертвопринесення". 

Назва фільму дуже промовиста, та не однозначна. Лхамо Кьяб, тибетський мандрівник, тікає у вигнання до Індії, але таємно повертається до Тибету в символічній мандрівці, щоб привернути увагу до страждань свого народу. У цей же час 130 тибетців вдалися до самоспалення на батьківщині. Фільм розглядає наслідки жертвопринесень, вчинених тибетцями в ім’я свободи.

Закінчився фільм. В залі - гнітюча тиша. Враження від перегляду тяжке. Що можна сказати...?

Ніхто з присутніх на перегляді навіть не замислювався над тим, що в XXI ст. у Тибеті можуть бути такі проблеми. 

 Тож яка вона, ціна свободи? Людське життя? І чи виправданий такий метод боротьби? Які наслідки такого вчинку? Чи можна було вчинити по-іншому в цьому конкретному випадку? Які наслідки історичних випадків жертвопринесень? Питань під час обговорення поставало дуже багато, та присутні дійшли загального висновку, що самоспалення - не вихід, треба шукати інші дієві способи, щоб захистити свою свободу.