21 березня 2010 року в центральній міській бібліотеці ім. Л.Толстого за підтримки Духовно-просвітницького центру монастиря Глинська пустинь відбувся майстер-клас з писанкарства, який провела народний майстер Світлана Грибан. 

Світлана Миколаївна Грибан народилася 23 листопада 1963 року, за освітою - архітектор.

 З 1996 року почала виготовляти декоративні ляльки з домотканого полотна, збирати колекцію вишивок Сіверського регіону, мотиви яких використовує в своїх виробах. За цей період зроблено біля 80 ляльок.

З 2008 року викладач уроків писанкарства при Духовно-просвітницькому центрі монастиря Глинська пустинь.

16 березня в центральній міській бібліотеці імені Л.Толстого було презентовано факсимільне видання Пересопницького Євангелія. Ініціатором цього заходу став духовно-просвітницький центр монастиря Глинська пустинь.

На заході були присутні архієпископ Конотопський і Глухівський Лука, міський голова міста Шостка Микола Нога, місцеве духівництво, представники Глухівського національного педагогічного університету ім. Довженка. Під час урочистої презентації прозвучали пісні про красу і велич рідного краю. Архієпископ Конотопський і Глухівський Лука передав до фонду бібліотеки підбірку літератури на духовну тематику.

Стисла історична довідка.

Пересо́пницьке єва́нгеліє — визначна рукописна пам'ятка староукраїнської мови та мистецтва XVI ст. Один із перших українських перекладів канонічного тексту четвероєвангелія.

Замовниками та меценатами виступали волинські князі: Анастасія Юріївна Заславська-Гольшанська, її зять і дочка — князі Іван Федорович та Євдокія Чарторийські.

Писець Пересопницького Євангелія — Михайло Василієвич, син сяноцького протопопа, працював над створенням пам'ятки під керівництвом архімандрита Пересопницького монастиря Григорія.

Робота була розпочата 15 серпня 1556 р. в Заславському монастирі на Волині (нині місто Ізяслав Хмельницької області), завершена — 29 серпня 1561 р. в Пересопницькому монастирі (тепер Рівненський район Рівненської обл.).

Творилася книга майже п'ять років зі значною, не з'ясованою досі перервою: розпочато її 15 серпня 1556 у Заславському монастирі при церкві Святої Трійці, де цього ж року написано Євангеліє від Матвія, а завершено переклад усіх інших Євангелій з додатком Післямови і Місяцеслова 1561 р., а саме 29 серпня, в Пересопницькому монастирі (тепер с. Пересопниця Рівненської області). Писцями були Михайло Василієвич, син протопопа Сяніцького та чернець Григорій, архімандрит Пересопницького монастиря. На підготовку такої кількості тонких і цупких пергаментних листків розміром 380 х 240 мм (їх у рукописі 482) пішло ціле стадо молоденьких ягнят, козенят і телят, зі шкіри яких за спеціальним рецептом виготовлено пергамент.

Другим аспектом цінності книги є художнє оформлення, бо її орнаментація, створена в народному українському стилі, розміщення тексту, виписування кожної літери чітким гарним уставом (різновидом письма з чітко викінченими і оформленими літерами) свідчить про високий майстерний рівень національних мистців. Цим творці унікальної книги намагалися довести, що українська художня культура має вагомі цінності у світовому мистецтві, які не є гіршими від тих, що несли представники колоніалізму.

Написане на пергаменті пізнім уставом чорним чорнилом і циноброю (червоною фарбою). У рукописі є ще «дробне» письмо, яким виписані всі приписки, післямови тощо.

Вага книги 9 кг 300 г.

З часу свого завершення пам'ятка знаходилася в Пересопницькому монастирі. З 1600 р. до 1701 р. історія її побутування невідома. 17 квітня 1701 р. вона була подарована гетьманом України Іваном Мазепою до Переяславського кафедрального собору. З 1799 р. зберігалася в бібліотеці Переяславської семінарії, згодом — у Полтавській семінарії, в Полтавському історико-краєзнавчому музеї, в заповіднику «Києво-Печерська лавра». З 1948 року — у відділі рукописів Бібліотеки АН УРСР (нині Інститут рукописів Національної бібіліотеки України ім. В. Вернадського), де й зберігається.

У 2001 році Інститутом української мови НАН України здійснено факсимільне видання Євангелія із науковою обробкою — впорядкуванням, дослідженнями, словопокажчиками, загальний наклад книги склав 500 примірників. Із 700 сторінок опублікованої книги транслітерований текст займає 270, решту сторінок присвячено дослідженням. Дослідники виробили спеціальну систему для передачі виносних літер, різних діакритичних та синтаксичних знаків, відчитання відповідних слів. Вдруге факсимільне видання Євангелія здійснено 2008 року Українською православною церквою (Московського патріархату). Наклад - 1000 примірників.

Починаючи з 1991 року, стало традицією під час присяги Президента на вірність народові України поряд з Конституцією Українита Актом проголошення незалежності України класти Пересопницьке Євангеліє як найдорожчу духовну святиню.