28 листопада, в День памяті жертв голодоморів, в Центральній бібліотеці ім. Л.Толстого відбувся вечір-реквієм "І свічка плакала в скорботі...”
Голодомор — це страшна сторінка нашої історії.
На долю України у ХХ сторіччі їх випало три. 1921 — 1923 років; 1946 — 1947 —
післявоєнний. Але найстрашнішим, найзгубленішим був голодомор 1932 — 1933
років. Про це, після вірша-запитання Д.Білоуса "Ти кажеш, не було голодомору?”,
говорила бібліотекар читального залу Пенкіна А.Б. Вона надала слово настоятелю
Володимирської церкви о.Петру. Він сказав, що в цей день у храмах правились панахиди за загиблими.
Старший
науковий співробітник краєзнавчого музею Войстрик Л.В. говорила про те, що у
музеї проводилась робота зі збору матеріалу про голодомор у місті та районі,
відкривалась виставка.
На
вечорі звучали вірші про голодомор, демонструвались кадри з документального
фільму. О 16 годині від запаленої свічки, що горіла у склянці з пшеницею,
присутні засвітили свічки на спомин, взяли по маленькому шматочку хліба та у
хвилину мовчання схилили голови у знак жалоби.