Велич мистецтва, мабуть, найяскравіше проявляється в музиці, бо вона не має змісту, з яким потрібно рахуватися. Вона - всі форми і наповнення. Вона робить піднесеним і шляхетним все, що береться висловити.

Сьогодні 15 травня День Європи, тому  на зустрічі в "Клубі..." говорили про європейських композиторів. Для обговорення обрали найвідоміших композиторів Східної Европи. 

Ференц  Ліст  — угорський композитор, піаніст, педагог, диригент, публіцист, представник музичного романтизму, засновник угорської композиторської школи.

Ференц Ліст — перший піаніст, що виступав із сольними концертами, завдяки яким заслужив визнання професіоналів і публіки. Попри те, що немає жодного звукозапису гри Ліста, його визнано одним з найвпливовіших піаністів своєї епохи. Також був знаним через свою благодійність: навчав безкоштовно талановитих студентів, сприяв фонду пам'яті Бетховена, пожертвував значні кошти на відкриття консерваторії в Будапешті.

Багато з його фортепіанних творів увійшли до «традиційного репертуару» — зокрема «Угорські рапсодії», «Соната сі-мінор» та два фортепіанні концерти.  Органні твори Ліста посіли чільне місце у репертуарі органістів.

Стані́слав Моню́шко  — польський композитор; автор пісень, оперет, балетів, опер; творець польської національної опери. 

Творам Монюшка притаманні мелодійність, ліризм, опора на національний пісенний і танцювальний фольклор, доступність музичної мови, а в музично-сценічних творах — майстерність у створенні індивідуальних характеристик (особливо комічних), у побудові масових, ансамблевих і сольних сцен. Глибоко проникнувши в народно-пісенну культуру, Монюшко створював оригінальні мелодії, багато з яких стали вважатися народними.

Головні риси композиторського таланту Монюшка яскраво втілені в опері «Галька», яка показує соціальні конфлікти й має демократичне спрямування. Патріотичні та демократичні погляди знайшли вираження також у 12 «домашніх пісенниках», опері «Страшний двір» («Зачарований замок»), забороненій царськими властями після кількох спектаклів 1865 року, опері «Парія» (1869) та ін. Монюшко був знайомий з Берджихом Сметаною, який поставив «Гальку» в Празі (1868), Ференцом Лістом, який видав полонези Монюшка, та ін.

Пе́тко Ста́йнов  — болгарський композитор-піаніст, який створив національну хорову баладу. Громадський діяч міжвоєнного часу. Повністю сліпий з 10 років. Автор симфонічної сюїти «Фракійські танці» (1926), симфонічної поеми «Легенда» (1927), увертюри «Балкан» (1936), симфонічної поеми «Фракія» (Тракія, 1937), цілої низки хорових творів. Голова Спілки народних хорів Болгарії.

Справа життя Петко Стайнова — створення нового професійного музичного жанру в болгарській національній музиці — хорової балади. Протягом всього життя П.Стайнов також клав на музику вірші класиків болгарської літератури.

Чіпріа́н Порумбе́ску  — румунський композитор, диригент. Один з основоположників румунської класичної музики. Його композиція для пісні «На нашім прапорі написано Союз» (Pe-al nostru steag e scris Unire) стала мелодією Національного гімну Албанії. У своїй творчості використовував румунські народні мелодії. Ім'ям Чіпріана Порумбеску названо Бухарестську консерваторію.

Бе́држіх Фри́дрих Сме́тана   — чеський композитор. Основні твори — опера «Продана наречена» (чеськ. Prodaná nevěsta), цикл із шести симфонічних поем «Моя Батьківщина». Грав на фортепіано та скрипці. Тоді почав писати музику. 

У жовтні 1843 року перїхав до Праги і вступив до музичної школи талановитого піаніста Йозефа Прокша. Під час навчання відвідував концерти Ференца Ліста, Мошелеса, Сигізмунда Тальберга, Клари Шуман. Писав в основному фортепіанні твори. Сонатою для фортепіано соль мінор закінчив навчання в школі Прокша в 1846 році. Влітку 1848 року відкрив приватну музичну школу.

Після обговорення та прослуховування музичних фрагментів дійшли до висновку, що східноєвропейська музична школа, суттєво відрізняється від західноєвропейської.