Виставка «Котоманія 2021», приурочена до Всесвітнього дня  котів, який відзначається щороку 1 березня, відкрилась сьогодні в центральній міській бібліотеці. Під час заходу лунала жива музика у виконанні саксофоніста Володимира Букуса.

Роботи виконані в різних техніках – малювання, в’язання, ліплення, декупаж  та  об’єднані однією тематикою – коти. Пухнастики залишили сліди своїх м’якеньких лапок навіть на одязі,  у вигляді аплікації. На плетеному гачком домашньому килимку клубочком згорнулася справжня красуня-кішечка. Ця текстильна скульптура настільки майстерно виконана, що іграшку практично неможливо відрізнити від справжньої кицьки.

Окрасою виставки стало дефіле студенток місцевого фахового  коледжу у вбранні, прикрашеному яскравими зображеннями котиків. Загальне пожвавлення серед глядачів і учасників виставки викликала безпрограшна лотерея, призами у якій стали сувеніри із зображенням домашніх улюбленців. Її підготували і провели студентки коледжу під керівництвом викладачки Надії Шевцової. Отримані кошти підуть на утримання котів-безхатьків, якими опікується організація «Чотири лапи».

 Кожна робота наповнена любов’ю автора до хатніх улюбленців. Запрошуємо разом розділити це почуття, оглянувши виставку, яка буде працювати до 22 березня.

Майбутнє - Минуле (Future-past)

 Пофантазувати на тему минуле - майбутнє, запропонував на сьогоднішньому засіданні в англомовного клубу,  модератор Богдан Черкай.

Ми живемо в XXI столітті, першому столітті третього тисячоліття - в епоху, яка найбільше привертала прогнозистів і фантастів минулого як час, віддалений від них не дуже близько і не дуже далеко. Період в кілька десятиліть укладається в межі людського життя, а значить, закінчення цього періоду (якщо прийняти за точку відліку день сьогоднішній) можна, з одного боку, уявити як щось відносно реальне, а з іншого - дати волю фантазії.

Якими були технології минулого і що буде в майбутньому? Як зміняться гаджети? Якими будуть роботи майбутнього і якими вони були в минулому? Як може змінитися техніка? І що цікавого може статися в майбутньому? Саме на ці питання спробували відповісти присутні в залі.

Присутні 8 чол.

To fantasize about the past - the future, suggested at today's meeting at the English-language club, moderator Bogdan Cherkay.

We live in the 21st century, the first century of the third millennium - in an era that has most attracted forecasters and science fiction writers of the past as a time not too close and not too far away. A period of several decades falls within the limits of human life, which means that the end of this period (if we take today as a starting point) can be, on the one hand, imagined as something relatively real, and on the other - to give free rein to imagination.

What were the technologies of the past and what will be in the future? How will gadgets change? What will be the works of the future and what were they like in the past? How can technology change? And what interesting things can happen in the future? Those present in the hall tried to answer these questions.

27 лютого зустрічаємось в кіноклубі, передивляємось фільм «Паперові зірки».

Аліна ніколи не була в дитячому літньому таборі.  У день заїзду вона плаче, а пізніше, увечері, залишається в порожній кімнаті, поки інші веселяться на дискотеці. Але її смуток зникає через кілька днів, і ось вона вже марширує разом з іншими та співає пісні. Поліна також недавно приїхала до табору, але вона не приєдналася до гурту. Вона тримається осібно й живе у світі фантазій. Двоє дівчат живуть разом в одній кімнаті, сплять на розташованих поруч ліжках, але помічають одна одну, лише коли починають виготовляти паперові зірки для конкурсу. 

Обговорюємо  фільм досить емоційно. У кожного з присутніх є власний досвід  налагодження стосунків у колективі, а дехто, як з’ясувалось,  навіть зазнав цькування з боку однолітків.

Як вирішити проблему булінгу і чи можна викорінити її назавжди? Як можна уладнати конфлікт?  Чи є вікові обмеження цієї проблеми?  Одностайно вирішили, що ця проблема існує, часто виникає не тільки у дітей, а й у дорослих і  позбутися її назавжди на жаль, неможливо. Дійшли висновку, що позбутися цькування може лише сама людина, але в неї повинна бути група підтримки.

Олена: «Так, я знаю дорослого чоловіка,  який  працював в колективі, а інший захотів зайняти його робоче місце. Підмовив весь колектив його «ігнорити»  і чоловік, не витримавши морального пресингу, звільнився».

Богдан: «Я сам опинився в ситуації, коли став жертвою булінгу. Впевнений: людина тільки сама може вийти з цієї ситуації. Я записався на карате. Став почуватися впевненим у собі, колектив це відчув і проблема вирішилася. Зараз я – староста класу».

Анастасія: «Я вважаю, що можна реалізувати себе в іншому колективі. Наприклад, в музичній школі чи спортивній секції і тоді булінг в класі вже не буде мати такого значення».

Думки різнилися, та все ж дійшли до спільного висновку, що людина  з сильним характером може сама вирішити цю проблему, слабкій обов’язково  потрібна група підтримки. Повністю позбавитися цієї проблеми неможливо. Доки існує колектив, доти буде існувати булінг у різних його проявах.

26 лютого в Україні відзначається День спротиву окупації АР Крим та міста Севастополя.

Бібліотеки громади долучилися до вшанування мужності й героїзму громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території. В закладах були оформлені тематичні полички «Нескорені сини і доньки Криму», інформаційні години «Крим – сім років спротиву».

«Повернення Криму до України – це не тільки наша спільна мрія. Це – запорука безпеки на планеті, відновлення віри, віри у міжнародне право і справедливість, – стверджує Президент України Володимир Зеленський, адже повернення Криму є частиною української національної ідеї.

25 лютого - 150 років з дня народження Лесі Українки. Видатна українська письменниця, поетка, перекладачка, громадська діячка, талановита художниця. Людина, яка одним своїм ім'ям виказувала любов до Батьківщини.

Весь світ долучився до святкування ювілею цієї видатної людини.

Маленька, тендітна жінка мала дуже сильний характер. Вона завжди і в усьому намагалася відшукати радість, навіть у малому! У ній жив неприборканий дух. Самозабутньо, ночами, вивчала мови: болгарську, іспанську, латинську, давньогрецьку, італійську, польську, німецьку, не кажучи про англійську і французьку, географію, історію Сходу і східних культур, історію мистецтва і релігій, а для своїх молодших сестер у 19-річному віці (!) написала підручник: «Стародавня історія східних народів».

Бібліотека разом з Шосткинським міським теріторіальним центром соціального обслуговування долучилися до святкування цієї визначної дати.#Українка150