|
Вручити повістку про призов на військову службу Вадиму Гришаку було просто, бо сам її замовив. Сповіщення про першу хвилю мобілізації у березні 2014 року Вадима застало вдома у Шостці. Якраз навчався на курсах, і вже майже мав посвідчення водія у кишені. Прагнув відразу потрапити в АТО, але спочатку був охоронцем складів Шосткинського підприємства, потім були курси БТРщика у Харкові. Водій у мирний час – дорожній віртуоз, а на війні ще й універсальний солдат. Сучасний і дуже грізний БТР-4Е захищав Вадима і його побратимів від ворожих куль. До речі, ця броньована машина витримала бойове хрещення при проведенні Антитерористичної операції в районі Слов’янська в червні 2014 року. На війні як на війні: досвіду і знань як воювати не було, не вистачало водіїв, дизельного палива та бензину, продуктів харчування, одягу. Буквально в тапочках за будь якого кліматичного настрою перебували військові. Тут знову слід відзначити патріотичне волонтерство. Феномен цього унікального явища у нашому суспільстві ще буде довго в центрі уваги досліджень, вивчення та сприйняття. А їхня допомога армії воістину неоціненна і все ще актуальна та необхідна. Через, майже, сім років з часу боїв у Дебальцево, Вадим згадує : «Дуже запеклі бої тривали. Ті дні, які довелося пережити, були найжорстокішими і найстрашнішими за час всієї служби. Те, що відбувалося у Дебальцево в січні 2015 року, нагадувало Сталінград. І це не кадри історичних фільмів і не сторінки книг про Другу світову. Це реальні події, які відбуваються з тобою, з твоїми друзями тут і зараз. Смерть була зовсім поруч. Люди тижнями сиділи у підвалах і боялися вийти. У розбитих будинках не було опалення, газу, світла, води. І всі понад усе хотіли просто вижити». «Гарячі точки» Авдіївка та Зайцеве - ці населенні пункти зазнають значних потрясінь,. Скільки було ситуацій, коли життя бійців залежало, як не дивно, просто від везіння. Вадиму повезло і слава Богу! У військовій долі Вадима було ще чотири контракти по півроку. Разом з побратимами 13 окремого мотопіхотного батальйону 58 окремої мотопіхотної бригади сухопутних військ ЗСУ захищав наш з вами простір без війни. У 2020 році солдат повернувся у мирне життя, прагне змінити картинку та намагається повністю адаптуватися у цивільному середовищі. Вадим розмірковує про сьогодення країни: «Війна йде не тільки за землю. Війна йде за людей і за уми людей. Українці завжди хотіли бути вільними і боролися за свою свободу». Розповідає про трипільську добу та історичні витоки українського народу (добре на цьому знається). Звичайний хлопець з думками про Україну і особистим поглядом на моральні аспекти справедливості. Вадим хоче жити у країні, де «цінують людей та лагідно насаджують мову». У разі відновлення повномасштабної агресії, каже: «Знову побіжу». Саме таких призивають у випадку активізації бойових дій і саме вони утримують важливі напрямки протистояння з ворогом.
|
|
Одного дня життя Івана Чонки змінило свої кольори. Життя в кольорі миру стало мінятися і набувати відтінків неспокою, тривоги за свою країну. Колір «хакі» став домінувати у житті ще вчора мирних українців. І мода тут ні до чого, просто час вимагав змінити яскраві барви такого звичного буття на темні кольори військового часу. 2014-й - рік, коли Російська збройна агресія проти України набула найвищого апогею і патріотичні почуття українців сколихнули Україну, новітні сторінки історії держави стали наповнюватися і збагачуватися реальними вчинками сучасників, справжніми прикладами національної самосвідомості та любові до рідної Батьківщини. П’ятеро перших добровольців весною 2014 року майже одночасно зібралися біля Шосткинського військкомату. Серед них був Іван Іванович, прагнення захищати країну було непохитним. У перших числах 2015 року він потрапляє на базу десантно-штурмового батальйону в Житомирську область, де військова підготовка добровольця набувала професійності. Потім був розподіл в унікальне з'єднання десантних військ України 25-ту бригаду ВДВ, місце базування – Дніпропетровська область. Лише ця бригада була здатна десантуватися парашутним способом майже у повному складі, разом з технікою. З березня 2020 року – солдат 13-го батальйону. Військові будні були різними, згадувати є про що, але от розповідати непросто. Сьогодні Іван Іванович згадує своїх земляків, друзів, побратимів з Грузії, Молдови. З теплотою розповідає про безкорисливі вчинки янголів-волонтерів, підтримку яких відчували бійці повсякчас. Про волонтерів також розповіла дружина Івана Ольга (про це трошечки пізніше). Вона приєдналася до нашої розмови в той час, коли Іван розповідав про важке поранення. Ворожий вогонь наздогнав нашого патріота у місті Первомайськ 1 вересня 2021 року. Був начебто звичайний день, старший солдат Іван Чонка отримав наказ: розвідати вогняні позиції противника. «Близько 20:20 було здійснено прицільний обстріл спостережного пункту «Калина» зі стрілецької зброї та станкового гранатомету АГС-17 в результаті якого старший навідник гранатометного взводу роти вогнепальної підтримки в/ч А4427 старший солдат Чонка Іван Іванович отримав поранення», – сказано в довідці про обставини поранення, яке пов’язане з захистом Батьківщини. Як згодом повідомляли інтернет джерела: у вересні 2021 року на Донбасі було зафіксовано 227 обстрілів. У Покровську врятували Івану руку, потім – лікування у Дніпрі, операція у Львові. Про поранення родина дізналися не одразу. Сім’я вважала, що їхній захисник бере участь у військових навчаннях і все у нього Ок. Лише коли перевели з реанімації, Іван зателефонував додому і все розповів. Страшно уявити, що відчували дружина, донька. До коханого за одну мить, так тоді їй вважалася, на час не звертала. Усі думки про Івана, швидше-швидше обертайтеся колеса потягу, ось уже і Львів. Олю вразила привітність мешканців великого міста. У трамваї запитала, як дістатися до військового шпиталю, де лікувався її чоловік. Що почалося: з усіх сторін їй стали давати гроші та просили, аби вона купила фрукти для поранених. Так і зробила, трамвай не рушив з місця, чекали і пасажири. Можливо, хтось з цих небайдужих людей запізнювався у справах, а чи на роботу, але Ольгу з Шостки підтримали і дочекалися. Олі розповідали, що біля госпіталю завжди вартують львів’яни аби запропонувати свою допомогу. А волонтери, окрім необхідних речей в побуті, продуктів харчування, несли ліки та медичні препарати. Для цього спеціально літали до Турції і поверталися з необхідним для бійців. До Шостки Іван Чонка повернувся зовсім недавно. Процес відновлення триватиме ще певний час. Від родини він отримає любов, від друзів, побратимів - братерську підтримку, вони будуть для нього найкращими ліками і зцілять його рани. Ми також бажаємо старшому солдату Івану як найшвидше повернутися до строю, адже Іван прагне продовжувати оберігати свою землю: «Таких як я тисячі, готових захищати Україну. І я ще витримаю не один бій заради України». Знаєте, ще не доводилося бачити людей з військовим пораненням, тому хотілось підтримати, сказати щось хороше. Іван зрозумів і випередив мене такими словами: «Все буде добре!». І я йому вірю, йому вірить вся країна. Бо вже час, аби у життя українців повернулися соковиті кольори, позитивний настрій та здоров’я! Випробувань вже забагато.
|
|
Бібліотекарі Шосткинської громади взяли участь у семінарі «Публічна бібліотека територіальної громади: виклики сучасності, трансформація і подальший розвиток», який відбувся у жовтні у центральній міській бібліотеці. Світлана Портянко, заступник директора КЗ «Шосткинська міська ЦБС», поділилася досвідом з реалізації бібліотечних проєктів центральних бібліотек міста: «Бібліотека інструментів», проєкт «Почути світ, щоб бачити життя», «Бібліотека – простір для родини», «Створення арт-простору в Садовому мікрорайоні м. Шостка». До речі, на сторінках професійного видання України «Бібліотечна країна» (2021, №3) надрукована ґрунтовна стаття завідувачки науково-методичним відділом Сумської обласної універсальної наукової бібліотеки Марії Захарченко, в якій висвітлюється інноваційний досвід діяльності бібліотек Сумської області, в тому числі бібліотек Шостки в умовах децентралізації. Заслуговує на увагу і поширення досвіду роботи Кіноклубу Docudays UA при Шосткинській міській центральній бібліотеці з реалізації інклюзивного проєкту «Почути світ, щоб бачити життя», який висвітлила модератор кіноклубу Анжеліка Пенкина. Методичні поради до написання річного плану на 2022 рік надала методист Валентина Макуха. Вона також окреслила основні напрямки роботи бібліотек у наступному році. Інформацією про роботу з бібліотечними фондами та проведення передплати періодичних видань на 2022 рік поділилася провідний бібліотекар відділу комплектування і обробки літератури Ганна Плехова. Робота учасників семінару була плідною та результативною й сприяла підвищенню компетентності бібліотекарів у подальшому розвитку бібліотек.
|
|
У бібліотеках Шосткинської громади оформлені книжкові виставки, тематичні перегляди літератури, створені відеоогляди по протидії торгівлі людьми. Це дає змогу ознайомитись з різними аспектами проблеми та її наслідками, можливостями профілактики та надання допомоги потерпілим особам, а ще– актуальні телефони гарячої лінії та багато іншої корисної інформації. Зокрема, в центральній міській бібліотеці оформлений віртуальний банер «ПротиДій торгівлі людьми». https://www.facebook.com/cbstolstogo/photos/a.1651788421742645/3058673804387426 У Воронізькій дитячій бібліотеці-філії оформлено правову експрес-виставку «Мій улюблений світ – без насильства», проведено Абетку безпеки «Будь обережний! Сучасне рабство!» та словесну гру «Я не повинен…». https://www.facebook.com/photo/?fbid=937945503458758&set=pcb.387626482906936 https://www.facebook.com/photo/?fbid=937945693458739&set=pcb.387626482906936 https://www.facebook.com/photo/?fbid=937945570125418&set=pcb.387626482906936 У Воронізькій бібліотеці-філії оформлено інформаційну викладку «Торгівля людьми: що необхідно знати кожному» https://www.facebook.com/photo?fbid=1048571335959164&set=a.113097372839903 У бібліотеці- філії №4 оформлено тематичну викладку «Торгівля людьми – сучасний прояв рабства» https://www.facebook.com/filiya4Shostka/photos/a.1827366710764098/2019291558238278/ У дитячій бібліотеці-філії №3 оформлена тематична поличка «Людина - не товар» https://www.facebook.com/110825523825420/photos/a.111728037068502/405494267691876/ У Івотській бібліотеці-філії оформлений інформаційний стенд: «Скажи ні сучасному рабству» https://www.facebook.com/photo?fbid=949729248947847&set=gm.597574124772213 Дитяча бібліотека-філія №1 оформила інформаційний стенд «Людина– не товар» https://www.facebook.com/857457201072540/photos/a.857785897706337/2121691197982461/ У Собицькій бібліотеці-філії пройшла Година спілкування «Як не стати жертвою работоргівлі», а у Вовнянській – Інформхвилина «Ні! Торгівлі людьми».
|
|
Година спілкування «Створюй себе та змінюй Україну за Декларацією Богдана Гаврилишина» відбулась в центральній бібліотеці. До діалогу бібліотекарі запросили екоактивіста Павла Анікейцева та учнів ДПТНЗ Шосткинського вищого професійного училища. Розмова йшла про відповідальність кожного задля збереження навколишнього середовища. «Давайте надихати один одного на відповідальні дії через маленькі та великі кроки», - закликав Павло. Жваве обговорення викликала і стрічка «Край електросміття», яку переглянули присутні.
|
