28 жовтня - 75 років з часу звільнення України від нацистських окупантів. За цей час виросло ціле покоління, для якого війна – сторінка історії. І дуже  важливо, щоб усі знали, чим виявилася для світу битва з нацизмом, яких зусиль та жертв коштувала перемога  нашому народу.

Святий обов’язок – донести до нащадків історичну правду про війну,  подвиги героїв, розповісти про радість перемог та біль  від втрати бойових друзів, зробити все для того, щоб ніколи не перервався зв’язок поколінь. Книги, альбоми, газетно–журнальні статті, представлені у експозиціях та книжкових виставках в бібліотеках міста, допоможуть більше дізнатися про надзвичайно вагомий внесок українців у перемогу над нацизмом.

Жовтень - час осінньої романтики.

Сьогодні 26 жовтня в "Клубі..." побачення з чарівною музикою Мішеля Леграна, найліричнішого французького композитора.

Відомий французький композитор і диригент Мішель Легран народився в 1932 році в передмісті Парижа. За свою кар'єру Легран написав більше двохсот пісень до кінофільмів.

Саме Легран написав музику для "Шербурзьких парасольок", "Дівчат з Рошфора", "Афери Томаса Крауна".

За композицію The Windmills of Your Mind з "Афери Томаса Крауна" композитор 1968 року отримав "Оскара".

Загалом Легран отримував нагороду американської кіноакадемії тричі, п'ять разів був номінований на "Греммі" й один - на "Золотий Глобус". Він співпрацював з зірками першої величини, такими як Френк Сінатра, Рей Чарльз і Едіт Піаф.

Вирішували і шукали шляхи розвитку бібліографи на семінарі «Основні напрями бібліографічної роботи: теорія і практика». 22-23 жовтня до НБУ ім. Ярослава Мудрого за досвідом й обміном думок приїхали спеціалісти майже з 20 областей країни.

Україну бібліографічну представила Валентина Кононенко, зав. науково-бібліографічним відділом НБУ ім. Ярослава Мудрого. Бальзамом для душі стали її слова «Бібліографи допомагають нації залишатися нацією».

Цікавий проєкт «Бібліографічний рейтинг» представила Наталія Марченко, ст. наук. співробітник НБУ Ім. В. І. Вернадського. Вона вирішила підняти на загальний огляд напрацювання створені бібліотекарями і краєзнавцями». Їй вдалося долучити професійних експертів – науковців, які належать до різних наукових шкіл. А філософські роздуми пані Наталії про книгу і читання щемливо так відгукнулися в серці: «Книга – це напрацювання людської душі. Читаюча людина може перетворити себе, бо має творчий потенціал».

«На сьогоднішній день ніхто з нас не знає світу без бібліотеки. Проте в майбутньому бібліотека для збереження своєї актуальності може і мусить переформуватися у національний ДАТА-центр, тобто стати не просто збирачем інформації, а й регулювати інформаційні потоки», – впевнена Жанна Ровець, провідний бібліограф НБУ ім. Ярослава Мудрого. У цьому ії повністю підтримує колега Іван Порало, який вважає, що новому світу архаїчна бібліотека не потрібна.

Справді, було дуже багато корисної інформації, практичних порад, які ще треба вкласти в свою голову, систематизувати та використати в роботі. Без винятку, всі доповідачі продемонстрували високі професійні якості, достойно представили свої багатющі професійні здобутки та викликали в мене почуття захоплення.

Не оминули й не забули Куліша: Олена Білик презентувала бібліографічний покажчик «Куліш Пантелеймон Олесандрович». Приємно, що серед масиву видань, згадала у презентації і покажчик Шосткинської бібліотеки «Духовна висота Пантелеймона Куліша».

Бібліографія, а це факт, була актуальна в минулі віки, актуальною залишається і зараз. Дуже хотілося б, щоб наш розвиток не зупинявся.

20 жовтня третій осінній божевільний марафон команди Макса Кідрука досяг найвіддаленішої точки маршруту - міста Шостки, де в центральній бібліотеці відбулася друга зустріч письменника з шосткинськими фанами, вікова категорія котрих від 15 і до … (втім, жодних вікових обмежень не було помічено).

У Шостку Макс Кідрук, разом зі своєю командою, привіз новий роман «Доки світло не згасне назавжди». Цього разу вразила не тільки книга, а й спеціально розроблений до неї мобільний додаток. Найбільш ефектною частиною додатку є інтерактивна обкладинка, але найважливішою – додаткові тексти або відгалуження основного сюжету, які описуватимуть другопланових героїв, розкриватимуть невидимі зв’язки, показуватимуть той чи той епізод з абсолютно несподіваного боку. Що це дає? Для читача - глибину, для автора - можливість створити об’ємну історію з купою взаємопов’язаних деталей, складність і продуманість яких обмежується лише його уявою. І поки про ці технічні викрутаси розповідав Макс, присутні (хто вже встиг придбати нову книгу), зареєструвалися в додатку і перевірили як це працює в реалі.

А ще Макс зацікавив конкурсом відгуків на його книги і представив книгу "Пастка для різника" Юрія Даценка.

Цікаву історію підслухала від пані Наталії, яка розповідала Максу: «Прочитання книги «Твердиня» позитивно вплинуло на самопочуття мого сина. Він читав й зачитувався, це допомогло йому відволіктися від сумних думок, швидше забути про операцію та відновитися». Отож, книги Макса Кідрука можна розглядати як метод терапевтичного впливу на людину.

Після нашого глибинного занурення в реальні й фантастичні історії письменника, Макс в свою чергу, вирішив зануритися в епоху Пантелеймона Куліша. А фішки й додатки, які є в нашому музеї, можна візуально відчути й реально приміряти, чим і скористалися гості нашого міста.

Новий роман, втім як і всі інші книги відомого письменника можна взяти в бібліотеці. Гарантуємо: таке прочитання переверне вашу уяву про світ з ніг на голову.

Цей тиждень перебуваємо у стані відчуття  свята - Дня захисника України. Бібліотечні заходи присвячуємо цій події. 12 жовтня переглянули фільм грузинського режисера Александра Кваташідзе "Побачимось у Чечні".

Для Алекса так само, як і для решти грузинів, війна в Чечні здавалася дуже далекою: вони бачили її лише на російських телеканалах. Але насправді вона була просто з іншого боку гори. Він ніколи навіть не уявляв, що поїде туди, але поїхав. Він пішов за нею – французькою фотографинею, яку зустрів за кілька днів до того на показі мод. Досвід війни, з яким Алекс повертається додому, не дає йому спокою. Щось кличе його назад. Він хоче стати воєнним фотографом, але його ніхто не знає й не хоче співпрацювати. Алекс зустрічає багатьох воєнних репортерів, і деякі з них стають його близькими друзями. Він залишається пов’язаним з війною через їхні історії, за якими стежить протягом багатьох років. Він 15 років спостерігає за тим, що війна робить з людьми.

Тема війни та її наслідків завжди болюча, а тим більше для України, де вже декілька років не припиняється конфлікт на сході країни. Фільм приголомшує присутніх, дехто не може стримати сліз. Розмова починається повільно, люди переосмислюють побачене. Але поступово стаємо сміливішими й  починаємо обговорювати:  саму війну, її наслідки та посттравматичний розлад. Говоримо про професію військового журналіста, про воїнів, про мирних жителів, що не з власної волі потрапили в зону бойових дій.

Основна думка: війна - завжди біль, страх, поневіряння, втрати, страждання. Всі хочуть миру,  але якщо чорні крила війни вже нависли над нашею землею, здаватися не можна, треба захистити і вберегти  свою країну.